Басейн у будинку: оформлення зон

Зручність басейну в будинку визначає не лише сама чаша, а й простір навколо неї: де пройти, де відпочити, як поводяться стіни, вікна й підлога в теплому вологому повітрі. Ці рішення закладають у проєкт разом із чашею — потім змінити їх майже неможливо.

Плавальний басейн у будинку розміщують з урахуванням входів до приміщення басейну та обхідних доріжок у залі. Входити до зали зручно з боку роздягальні й душової, а не напряму з житлових кімнат.

Простір навколо чаші

Щоб контролювати стан чаші басейну, за можливості залишають монтажний прохід по фундаменту чаші. Через нього видно трубопроводи і закладні елементи, тож протікання можна помітити й усунути без руйнування оздоблення. Розширення з одного боку можна використати для встановлення фільтраційного, нагрівального та дезінфекційного обладнання.

Для обслуговування басейну й водопідготовки потрібні обхідні доріжки по всьому периметру. Орієнтовні розміри:

• обхідна доріжка — щонайменше 0,4 м;
• прохід — щонайменше 1,0–1,25 м;
• мінімальна зона відпочинку — 2,0–3,0 м.

Зону відпочинку краще розмістити з боку вікон чи виходу в сад, а прохід — уздовж стіни, щоб людям не доводилося обходити лежаки.

Висота приміщення

Висота стелі — від 2,6 м. Значно її перевищувати не рекомендовано через опалення, вентиляцію та осушення: кожен зайвий кубометр повітря треба нагріти, провітрити й осушити. Якщо архітектура будинку передбачає високий зал, систему клімату розраховують під більший об’єм і подають повітря так, щоб воно не застоювалося під стелею.

Стіни та стеля: тепло і пароізоляція

У приміщенні з басейном постійно висока вологість, тому до оздоблювальних матеріалів висувають особливі вимоги щодо вологостійкості та енергоощадності. Конденсат утворюється на холодних поверхнях, а захист від охолодження зменшує конденсацію та витрати на опалення.

Тому стіни приміщення басейну мають бути добре утеплені, мати пароізоляцію та вологостійке оздоблення. Пароізоляцію влаштовують з боку приміщення, перед утеплювачем, — так тепле вологе повітря не проникає в стіну і не конденсується всередині конструкції. Особливу увагу приділяють стелі та місцям, де стіни примикають до даху: тепле повітря піднімається вгору, і саме там найчастіше з’являються плями й пліснява.

Оформлення зон біля басейну

Скління

Великі вікна роблять зал світлим і поєднують басейн із садом, але скло — найхолодніша поверхня в приміщенні. Скління приміщення з басейном варто виконувати багатокамерними склопакетами з інертним газом. Це суттєво зменшить тепловтрати через скло і дасть змогу обійтися без обов’язкового обдуву теплим повітрям.

Якщо скління дуже велике, уздовж вікон усе ж ставлять конвектори в підлозі або подають тепле сухе повітря від вентиляції. Так скло не запотіває навіть у морози.

Підлога

Підлогу в приміщенні басейну роблять із вологостійкої кераміки з високим коефіцієнтом протиковзання. Для зон, де ходять босоніж, є окрема класифікація протиковзання: для обхідних доріжок і душових підходить клас B, для сходів у воду та похилих країв — клас C.

Підлогу виконують з ухилом до трапів чи щілинних лотоків, щоб вода не застоювалася. Підігрів підлоги робить ходіння приємним, допомагає поверхням швидше висихати та створює відчуття затишку. До того ж тепла підлога частково нагріває повітря в залі.

Оздоблювальні матеріали

Також важливо оздоблювати приміщення з басейном водостійкими матеріалами, які легко чистити і які стійкі до впливу хімічних речовин. Для стін і підлоги підходять кераміка, керамограніт і натуральний камінь із захисною обробкою. Дерево біля басейну використовують лише таке, що розраховане на постійну вологу, — наприклад, термомодифіковане. Поручні, сходи та кріплення роблять із нержавіючої сталі, придатної для басейнів.

Як вписати зал басейну в план будинку, ми розповідаємо в статті «Басейн у будинку: розміщення», а про матеріали для самої чаші — на сторінці «Матеріали оздоблення».